Вплив на цінність паперових грошей умов міжнародного обміну. Вплив цінності паперових грошей на коливання товарних цін. Відсутність при режимі паперових грошей еластичності грошового обігу. Наслідку паперово-грошового обігу - нестійкість промислової діяльності, дорожнеча кредиту, порушення спекуляції, дорожнеча товарів, ушкодження державного господарства, ослаблення ресурсів воєнного часу
Способи відновлення грошового обігу: нуліфікація, відновлення цінності паперових грошей до цінності металу, девальвація й фіксація курсу. Нам уже відомо, що поряд з повноцінною монетою в обігу перебуває так звана розмінна монета, внутрішня цінність якої зовсім не відповідає її загальному достоїнству. Незважаючи на те що розмінна монета являє собою умовний грошовий знак, сурогат справжніх грошей, досвід показує, що у відомих межах вона безперешкодно виконує функцію платіжного засобу. Взагалі було замічено, що потреба в міновому знарядді - грошових знаках - настільки велика, що навіть зіпсована й стерта монета іноді продовжує служити як платіжний засіб у повній відповідності зі своїм загальним достоїнством. Цьому явищу грошового обігу зобов'язана своїм походженням думка про випуск паперових знаків. Безпосереднім же приводом до випуску паперових грошей послужив попередній досвід обігу квитків депозитних банків
Вище було вже пояснене, що банки виникли у формі сохранных установ, які приймали внески металами й видавали вкладникам вкладні квитанції або вкладні свідчення, по пред'явленні яких метал видавався назад. Через величезні зручності, що представляються вкладними свідченнями для виробництва платежів, у порівнянні з металом, за старих часів, коли пересилання металевих грошей було далеко не безпечне, ці свідчення одержали широке поширення й міцно влаштувалися в торговельних обертах.
У міру того як вкладні свідчення усе більше й більше входили в обіг, банки стали зауважувати, що далеко не всі свідчення представляються до обміну на метал і що для всякого банку силою речей установлюється відомий мінімум, нижче якого не опускається обіг вкладних свідчень, тобто що у всякий даний час відома сума вкладних свідчень перебуває у зв'язаному стані в торговельних обертах. Ця обставина навела банки на думку, що можна випускати депозитні свідчення й без забезпечення їхнім металом, аби тільки кількість цих незабезпечених свідчень не перевищувалася того рівня, нижче якого не опускався обіг вкладних свідчень