По-перше, як більше зручний засіб повідомлення, вона веде до заощаджень на перевезенні тих товарів, які перевозилися колись по більше дорогій ціні, а по-друге, - що незмірно важливіше, - відкриваючи можливість перевезення більших мас вантажів, вона дає поштовх збільшенню самого виробництва в районах, що прорізуються нею,, і, отже, сприяє зміцненню й розвитку старих і виникненню нових галузей промисловості. Таким чином, залізниця є не тільки допоміжним засобом обміну, але й могутньою продуктивною силою. Але цим не вичерпується економічне значення залізниць.
Є ще одна обставина, що також заслуговує уваги. Залізниця сама по собі представляється найбільшим, якщо не самим великим, промисловим підприємством у державі, і як таке, з одного боку, відкриває широке поприще для додатка народної праці, а з іншого боку - викликає до життя цілий ряд нових спеціально залізничних галузей виробництва.
Так наприклад, на мережі російських залізниць працює понад 400 тисяч службовців, тобто стільки, скільки не містить ніяка інша галузь промисловості. Потім, рухомий склад залізничної мережі імперії складається з 270 тисяч вагонів і 11 500 паровозів, а тому що в останні роки будівля нового рухливого состава й ремонт старого виробляються винятково на вітчизняних заводах, те зрозуміло, якою мірою це сприяє розвитку заводської діяльності вгосударстве.