Таке плавання не вимагає ні астрономічних знань, ні особливих технічних удосконалень, а тому є досить дешевим способом перевезення пасажирів і вантажів. Крім того, розвиваючи в населенні звичку до морських плавань, воно служить школою, де підготовляються майбутні мореплавці.
Тому каботажне плавання завжди перебувало під заступництвом урядової влади, що і вживала заходів для його зміцнення й правильного розвитку. Звичайно держави визнають каботаж, тобто плавання між приналежними їм узбережжями, привілеєм своїх підданих і лише у виняткових випадках надають право каботажу жителям сусідніх держав
Перехід від каботажу до справжнього мореплавання відбувся після того, як удосконалилася техніка кораблебудування й розширилися астрономічні пізнання. Застосування пари зробило в цій області переворот, поставивши мореплавання значною мірою поза залежністю від погоди й удешевив перевезення.
Багато сприяло успіху справи також прориття морських каналів (як, наприклад, Суецького), що скоротило морські переходи. У цей час комерційне мореплавання досягло колосальних розмірів. Постійні повідомлення й термінові рейси підтримуються як між портами різних європейських держав, так і між портами Старого й Нового Світла, і перевезені вантажі обчислюються мільярдами пудів
У Росії, як у країні континентальної по перевазі, мореплавання не одержало дотепер широкого розвитку, і морський комерційний рух виробляється здебільшого на іноземних судах. Суду під російським прапором становлять у нас по кількості близько 10%, а по місткості навіть трохи менш 10% всіх судів закордонного плавання. Загалом, російське морське судноплавство дотепер зберігає скоріше характер великого каботажу.